Євангельська церква «Фіміам» 
   

   

Фото •
Аудіо •
Відео •
Проповіді •
Церковна газета •
Павло та Оксана Миронюк

Виховувалися батьками-християнами з дитячих років, пізнаючи вічні істини Слова Божого. Познайомилися ще підлітками в церкві. Досліджуючи Біблію в одній групі з досить сильними духовними лідерами баптистської церкви, повністю присвятили себе на служіння Ісусу Христу, прийнявши Його вірою та охрестившись. Згодом покохали один одного та, будучи ще досить молодими, 13 жовтня 1996 року одружилися, створивши благословенну людьми та Богом сім’ю. Господь подарував їм чудових діток: Марка і Любомира. У 1995 році Бог направив Павла, щоб утворювати нову церкву в тому районі, де раніше жила його дружина. З того часу їхнє життя повністю віддане молодій церкві «Фіміам». Павло є старшим пастором церкви, а Оксана допомагає йому, виконуючи секретарську роботу, викладаючи Біблію, реалізуючи свої професійні здібності філолога.

Павло
Переживши складну операцію у віці 10 років, після якої ледве залишився живим, я почав задумуватися про зміст свого життя… Згадалося також, як помирав семирічним від запалення легень - і ось знову лікарня, операційна, реанімація… Вже тоді я розумів, що Богу не подобається, як я обманюю батьків, курю цигарки, вживаю нецензурні слова, краду чужі речі, спілкуюся з компанією, яка веде мене до прірви. Я просто ненавидів людей, і та доброта та Божий страх, якого вчили в батьківському домі, просто зникали з моєї душі.

Досягнувши підліткового віку, почав задумуватися над тим, для чого я живу? Те, що я пережив, змусило мене задуматися про зміну напрямку життя. Я боявся, що смерть утретє не просто загляне мені у вічі…

Одного разу з другом потрапив на вивчення Біблії. Молодь, яка була там, просто вразила мене своїм ставленням любові до мене. Я побачив різницю між моїми старими та новими друзями. Я просто ожив між цими людьми. Навчився грати на гітарі, згадав залишену мною музичну грамоту, навчився співати, почав розуміти Біблію, ожили в мені посаджені у батьківському домі християнські цінності та принципи. А найголовніше, що 15 лютого 1992 року, будучи 13-річним хлопчаком, я особисто зустрівся з Ісусом Христом через молитву покаяння та власну живу віру в Нього. Через декілька місяців у віці чотирнадцяти я охрестився. Свою першу проповідь проголосив також ще підлітком. Потім багато навчався на курсах, конференціях, у коледжі, а особливо через практику служіння Богу.

З 1993 до 1999 років займався організацією молодіжного служіння у церквах Волинської області.

Багато цікавого, важливого та захоплюючого відбувалося в моєму служінні Христу… Проте, одного разу я зрозумів, що потрібно працювати не лише з церковною молоддю, а з тими, хто гине без Ісуса. Так у 1995 році розпочалася найбільш вражаюча сторінка мого життя. Я назву її одним словом - «ФІМІАМ»! Спочатку група молоді, з якою ми співали, подорожували, потім молодіжний християнський клуб, а потім церква.

У 1999 році прийняв обов’язки старшого пастора церкви «Фіміам».

За всю історію церкви я бачив, як росте тіло Христове та як воно зміцняється: як з 10 людей церква виросла до 250, як служіння розширяється з одного до 40, як з однієї церкви утворюється чотири, як змінюється життя підлітків та молоді, алкоголіків, бомжів і наркоманів, як оживають духом люди на візках та їхні рідні. Приємно бачити, як народжуються нові християнські сім’ї… Це можливо тільки Господу. Я дякую Йому, що мої найкращі роки життя проходять у цій прекрасній церкві!

Мої мрії, плани та бачення полягають у такому життєвому кредо: жити по вірі - це робити те, що мені не можливе. А для Господа немає неможливої жодної речі!!!

Тримайтеся, друзі, Христа, бо все ще попереду!!!

Оксана
Я вдячна Богу за те, що виховувалася мамою-християнкою і Бог ще змалечку звертався до мого серця. Вдячна Йому за те, що мала друзів-християн, які стали для мене прикладом віддачі свого життя на служіння Тому, Хто пропонує спасіння усім. Звичайно, був час, коли я зовсім не бажала славити Бога, а мала лише бажання жити так, як хотілося мені. Та у 13 років я зрозуміла, що так далі не зможу, і покаялася, віддавши все життя для свого Творця. Намагалася бути активною у християнському молодіжному житті церкви «Дім Євангелія», яку відвідувала. Одружившись, разом з чоловіком стала частинкою церкви «Фіміам», яка тоді лише зароджувалася. І ось уже майже 12 років не уявляю свого життя без цієї церкви, в якій можу славити Бога і реалізовувати свої маленькі таланти та здібності.

Перемога з Ісусом щодня у всіх обставинах – це моя мрія, бажання і кредо усього життя.



 


Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація