ДОМАШНІ ЦЕРКВИ
ТА ЛІДЕРСТВО


ДОМАШНІ ЦЕРКВИ
Діючі домашні церкви •
Відгуки відвідувачів •
Відгуки служителів •
Плани на рік •

ЧЛЕНСТВО
Підготовка до хрещення •
Підготовка до членства •

ЛІДЕРСТВО
Священнодії •
Семінари, конференції •
Організація нових служінь •
Каталог служінь •

Священнодії

Вечеря Господня
Всім людям властиве бажання, щоб про них пам’ятали, навіть після їх смерті. Навіть безбожники дуже люблять, щоб їх пам’ятали, і вже при житті ставлять собі пам’ятники. Але ці пам’ятники одні ставлять, а інші руйнують. Та посеред усіх пам’ятників на землі стоїть один особливий. Він не з граніту, не з бронзи чи золота. Це пам’ятник про Ісуса Христа. Ні, це не хрест, яких так багато на землі. Це не зображення розп’яття, яким люди прикрашають себе і будівлі. Адже й ці пам’ятники руйнувалися. Христос залишив після себе пам’ять у формі так званої ВЕЧЕРІ ГОСПОДНЬОЇ, яка складається лише із хліба та виноградного плоду. Цей пам’ятник зруйнувати неможливо. Аж доки існує життя (а воно існує доти, доки людина має хліб), він стоятиме. Цей пам’ятник сьогодні у нас на столі.

І. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ – ЦЕ АКТ СПОМИНУ.
1 Кор.11:24-25: Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
Найголовніша суть Вечері Господньої – це спомин, нагадування, згадка про Ісуса Христа. Люди намагалися надати цьому акту якогось таємничого, сакраментального значення. Але все це лише людські вигадки, фантазії. Сам Христос навіть не натякав на це, а просто і зрозуміло казав: «Це робіть на спомин!...» ОТЖЕ, спомин про Христа, про Його спасіння, Його жертву за нас – це сутність Вечері Господньої.
Взяв хліб, подяку віддав, поламав, подав, сказав: прийміть...
Взяв чашу, поблагословив, подав, сказав: пийте з неї...
ОТЖЕ, Сам Христос наочно показав, як робити, сказав про суть хліба і чаші:
Хліб – це тіло Моє, за вас ломлене, та повелів: це чиніть! Чаша – це кров Моя, що за вас проливається.
ОТЖЕ, у Вечері Господній є наказ повеління. Даний взірець. І не потрібно жодних вигадок, доповнень, змін, фантазій, ритуалів, містерій. ЦЕ ЧИНІТЬ! ОТАК ЧИНІТЬ! – так говорить Христос і чекає від нас послуху.
Усі, хто чинить інакше, як звелів Христос, - це Його противники, що не слухають Його. Вони виконують свою релігію і відводять людей від правди Христової.

ІІ. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ – ЦЕ ПОДЯКА БОГОВІ.
1 Кор.11:23-24: «узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається».
Друге, що міститься у Вечері Господній, - це вияв подяки Богові. Зрозуміло, що Христос дякував за хліб, який тримав у руках. Зрозуміло також, що Він дякував за тіло, яке дав Йому Отець. Дякував за те, що Він це тіло може віддати на ламання, на муки, на смерть за нас, щоб заплатити за наші гріхи і здобути для нас прощення та життя вічне: «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево» (1 Пет.2:24).
Вечеря Господня сьогодні для нас є актом подяки Богові за все те, що вона нам нагадує. Важливо зазначити, що Христос, даючи цю святу заповідь,
взяв хліб, подяку віддав,
взяв чашу, поблагословив, тобто дякував за хліб і чашу,
адже це тіло Моє – за вас ламається,
це кров Моя – за вас проливається!
Якщо за нас і для нас, то ми повинні дякувати Богу!

ІІІ. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ – ЦЕ ЗВІСТКА ПРО СМЕРТЬ ХРИСТОВУ.
1 Кор.11:26: «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте...»
Власне, смерть Христа, хоч і трагічна, є єдиною основою нашого спасіння. Ніхто не може бути прощеним, якщо не приймає викупну жертву Христа. Хто відкидає смерть Христа за його гріхи, той сам мусить відповідати за свої гріхи, мусить сам нести за них кару – смерть. А хто вірить, що Праведний прийняв страшні муки та смерть за неправедних і хто приймає цей дар спасіння з подякою Богу, тому прощаються всі його гріхи. Тому вечеря Господня для таких є можливістю ще раз згадати смерть Христа. Приймаючи шматок ламаного хліба на спомин страждань Христа у тілі, приймаючи ковток виноградного плоду із чаші на згадку пролитої крові Христа – МИ ЗВІЩАЄМО СМЕРТЬ ГОСПОДНЮ! Тому, взявши шматочок ламаного хліба, потримайте його в долоні, порозважайте про Його муки за нас, які Він витерпів у тілі Своєму. Скажіть собі: це за мене – дякую, Господь!
Невеликий ковток із чаші робіть з усвідомленням того, що кров Ісуса Христа очищає від усякого гріха.

ІV. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ – ЦЕ ВИЗНАННЯ СПАСАЮЧОЇ СИЛИ КРОВІ.
Мат.26:28: «бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!»
Євр.9:22: «Все за Законом кров’ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення».
Усі старозаповітні жертви свідчать про те, що за кожний гріх мусила пролитися кров чистої і невинної тварини. Але кров несвідомих тварин не могла належно порушити людські серця до покаяння. Тому Син Божий став Агнцем Божим і пролив за нас Свою чисту і святу кров. Зробив Він це свідомо, добровільно. І найбільше, що ми можемо зробити, - це визнати цю жертву і пережити спасаючу силу крові Христової. І якщо це когось не торкається, то про таких написано у Євр.10:28-29 так:
«Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках, скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!»

V. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ – ЦЕ ВИЯВ СПІЛЬНОСТІ. 1Кор.10:16-17: «Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного».
Віруючі, що приймають уділ в Вечері Господній, їдять з того самого хліба і п’ють з одного виноградного плоду, - є спільнотою тіла і крові Христової. Це духовна спільність.
Діти Божі мають багато спільного. У них:
• спільний Спаситель
• спільна наука
• спільна дорога
• спільне служіння
• спільна вічна доля
І в Вечері Господній у них спільні спогади про Христа, один послух Й ому, спільна подяка Богу, спільна вістка про смерть, спільне визнання сили крові Христа. Тому всі віруючі – це спільнота Христа, немов той хліб, що утворився з багатьох зерен, немов той виноградний плід, що утворився з багатьох грон винограду, немов те тіло, що складається з багатьох членів.

VI. ВЕЧЕРЯ ГОСПОДНЯ ПОВИННА ВИКОНУВАТИСЯ ДО ДРУГОГО ПРИХОДУ ХРИСТА.
1 Кор.11:26: «Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде».
Вечеря Господня є спомином про все те, що Господь вчинив для нас у минулому. Це ми повинні чинити сьогодні кожного разу – аж до Його другого приходу. Після Його другого приходу на землю, після підхоплення Ним усіх відроджених віруючих, на небесах відбудеться славна Вечеря Агнця. Тому кожна Вечеря Господня у Церкві Христа на землі – це перевірка нашої готовності до вечері на небесах. Щоразу, звершуючи її, ми повинні думати, чи не останній раз ми робимо це на землі? Скільки разів ще доведеться робити нам це – невідомо. Відомо одне: якщо я готовий взяти участь сьогодні – я готовий до Його приходу; а якщо не готовий сьогодні, якщо це останній раз... то що тоді?
Друзі, про що ми думаємо, дивлячись на цей пам’ятник на столі? Чи думаємо про Христа, про свій обов’язок перед Ним та перед ближнім?
Чистий приступає з відвагою до святині! Тож приступаймо гідно!

Водне хрещення
Значення слова «хрещення». Грецьке слово baptiso означає занурення. Цей термін використовували у давні часи у випадках, коли виконували процес фарбування шкіри. Шкіру повністю занурювали у барвник, щоб вона набула відповідного забарвлення. Коли прийшов Іван хреститель виконати свою місію, він був названий, як той, хто виконує «баптизо» - при охрещуванні повністю занурював людей у воду. Занурення може також підтвердити текст Євангелія від Івана 3:23, а також Матвія 3:16 (Ісус вийшов з води – це означає, що занурювався повністю). Якби не потрібно було занурювати, Іван не шукав би місце для хрещення, де багато води. Вивчаючи тему хрещення, ми більше зрозуміємо з наступного.
Примітка: поняття хрещення існувало до Івана у євреїв і використовувалося воно у випадку, коли до єврейства навертався хтось із поган. Тоді він мусив обмитися повністю водою, що називали обрядом очищення, і це символізувало абсолютну переміну образу життя. Варто зазначити, що Іванове хрещення у своїй суті відрізняється від хрещення, про яке навчав Ісус Христос. Іван хрестив, і це означало, що цим людина проявляє своє покаяння Богу, а хрещення, про яке навчав Ісус і хрестив Він і Його учні, має трохи інший зміст.

Що є хрещення:
1. Хрещення – це приклад Ісуса (Матвія 3:13).
2. Хрещення – це воля Божа.
3. Хрещення – це повеління Ісуса Христа (Матвія 28:19-20).
4. Хрещення – це Його заповідь (Матвія 28:19).
5. Хрещення – це обітниця Богові (1Петра 3:21).
6. Хрещення – це образ смерті для гріха і воскресіння для нового життя, що відбувається з людиною у момент її духовного народження (Римлянам 6:4).

Отож, хрещення – це зовнішня ознака внутрішніх перемін в житті людини, які учинив Ісус Христос, та ознака особистих відносин людини з Богом. Саме через ці внутрішні духовні переміни і зовнішні прояви (хрещення) людина вступає у Новий Заповіт з Богом. Оскільки Новий Заповіт був укладений між Богом Отцем і Його Сином, що відрізняє його від старого заповіту (який був укладений з людьми), то ми можемо стати учасниками Нового Заповіту тільки через віру в Ісуса, Який і звершив усі умови отця у Новому Заповіті. Хрещення як зовнішній знак нашої причетності до Нового Заповіту Біблія навчає приймати в ім’я Ісуса Христа (Дії 19:4-5), а також Отця, і Сина, і Духа Святого (Матвія 28:19), що вказує на абсолютну Божественність Христа, а не на те, що Він людина...

Чим не є хрещення.
1. Хрещення не таїнство.
2. Хрещення не обряд.
3. Хрещення не традиція.
4. Хрещення саме собою не спасає людину.

Хто може охреститися.
1. Ті, хто увірував в Ісуса як Спасителя і Господа (Дії 8:12-13).
2. Ті, хто розкаявся перед Ним і визнав Його (Дії 2:38).
3. Ті, хто, відповідно, навчився істин Слова Божого (Дії 2:41).
4. Ті, хто вірує з повного серця (Дії 8:36-37).
5. Церковна історія і практика свідчить про те, що хрещення слід приймати людям випробуваним, тим, які розв’язалися від гріховних пут життя, щоб не подавати спокуси невірним (Римлянам 14:13б).
Ці пункти виключають можливість охрещувати немовлят та невідроджених людей. Дехто вважає, що оскільки у Біблії є посилання, що охрещувалися цілі доми, тобто вся родина і хто знаходився в домі (Дії 18:8, 16:14-15), то значить і діти також. Але жоден текст Біблії про це не говорить прямо, а інші тексти підкреслюють логічну неможливість дітохрещення.

Що дає людині хрещення.
1. Через хрещення людина стає повноправним членом місцевої церкви. Християнин через хрещення отримує як і усі права члена церкви, так і всі обов’язки і відповідальність (Дії 2:41).
2. Хрещення дає повне право людині бути учасником вечері Господньої – причастя (Матвія 26:26-28, у вечері Господній брали участь лише учні Христа – раніше охрещені).
3. Через хрещення людина отримує повне право на повноцінне служіння у тілі Христовому, так як цим вона підтверджує свою дійсну причетність до Тіла.

Підсумок.
Хрещення – це біблійне вчення, яким сучасне християнство не може нехтувати та применшувати його значення. Людина має приймати хрещення виключно добровільно та абсолютно усвідомлено. Хрещення – це фактично початки науки Христової і це початковий прояв послуху заповідям Христа. Звичайно, людина отримує спасіння не через хрещення, а через віру, проте виникає питання, яка ж віра у людини, який послух Господу і Його Слову, яка сміливість і горливість перед Богом у людини, що не бажає охрещуватися. У перших християн хрещення розглядалося як складова моменту спасіння. У той самий день, коли увірували і покаялися – охрестилися.


 

Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація