Євангельська церква «Фіміам» 
   

   
 
<<< Усі новини за 2011 рік

28 червня
Не залишайся байдужим. Вони потребують саме тебе.
Табір для людей з особливими потребами «Прийди додому».



Коли на вулиці, проходячи повз, ми бачимо людину в інвалідному візку або з іншими фізичними вадами, важко не звернути на неї увагу – комусь цікаво, когось це відлякує, хтось думає :«Як добре, що я не такий!», комусь шкода… Напевно, ніхто не залишається байдужим.

На сьогоднішній день в нашій країні є близько 3 млн. людей з обмеженими фізичними можливостями, тобто кожен вісімнадцятий українець є неповносправним. Сім’ї, в яких є люди з такими вадами, часто соціально незахищені і перебувають у скрутному матеріальному становищі. Альтернатива, яку пропонує держава – спеціалізовані заклади: інтернати, лікарні, будинки пристарілих. Умови проживання там досить часто є незадовільними і навіть гнітючими, а неповносправні залишаються ізольованими від суспільства впродовж усього життя.

Задамось питанням: чи можемо ми вплинути на життя цих людей? Що ми можемо їм запропонувати? Що можу зробити особисто я?

Біблія вчить нас бути співчутливими та допомагати людям, які цього потребують. З 2005 року церква «Фіміам» почала проводити різноманітні заходи для людей з особливими потребами м. Луцька та області: фізична реабілітація, гуртки занять рукоділлям «Творчість», рекреаційні ігри, навчання та семінари з дослідження Слова Божого, забезпечення візками, літні табори та багато іншого.

   
Поправді кажу вам:
що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,
те Мені ви вчинили.
(Євангеліє від Матвія 25:40)


Це ми катаємось на конях…
А це ми біля вогнища представляємо свою команду…
Біблійні уроки… Скільки ж там було всього цікавого!
Зарядка. Разом намагаємось розігнати сонливість, щоб з бадьорістю розпочати новий день…
А це ранкове прославлення…

   
Сповнені вражень та емоцій вже після приїзду додому ми хочемо ще раз пережити кожен день у таборі, згадати кожну посмішку, відчути тепло вогнища і тепло нашого дружнього спілкування. Щойно розлучившись, ми так хочемо ще раз зустрітись з усіма друзями! Хоча б переглядаючи фото…

Дні з 24 по 28 червня 2011 року стали особливими для 44 неповносправних людей. Адже саме у цей час на базі відпочинку «Берізка» Ківерцівського району відбувався літній табір для людей з обмеженими фізичним можливостями під назвою «Прийди додому». Цього року у таборі «Прийди додому» брали участь 140 чоловік, з яких 44 відпочиваючих, близько 20 супроводжуючих та 76 волонтерів.

   
День приїзду. Піднесений настрій. Лунає чудова музика у виконанні оркестру. Волонтери, одягнені у святкове біле вбрання, зустрічають відпочиваючих, пригощаючи їх виноградом. «Дворецькі» розносять речі по кімнатах. Відбувається реєстрація. Око натрапляє на величезний баннер, твориво рук Тетяни Панасюк, з зображенням стежинки та слідів на ній – символом дороги додому. Кожному учаснику на згадку про табір дарують футболку з таким самим малюнком.

Коли волонтери, почергово привітавшись з кожним гостем, утворили одне велике коло і в молитві з подякою та проханням благословення звернулись до Господа, серце сповнювала радість та усвідомлення того, що на тебе чекали і ти тут дійсно потрібен. Саме з цього моменту табір став нашим домом, а всі учасники - однією великою сім’єю, живим організмом, що співпрацює точно та злагоджено, як часовий механізм.

   
Програма табору була розроблена, ґрунтуючись на притчі про блудного сина (Лк. 15:11-32). Назва табору «Прийди додому» вибрана не випадково. Адже, як вчить нас Слово Боже, на землі ми лише чужинці та приходьки (Євр.11:13). Справжній наш дім – на небесах і Небесний Отець чекає на кожного та готовий прийняти в будь-який час, незалежно від того, яким ми жили життям. Проте, дорогу туди можна розпочати вже зараз, примирившись з Господом та присвятивши Йому своє життя. Для наочності в небо були випущені попередньо замкнені 20 надзвичайно гарних поштових голубів. Хоча вони й далеко від Луцька, місця, де вони «проживають», але голуби дестеменно знають, де знаходиться їхня домівка і, куди б їх не забрали, вони знаходять дорогу додому.

Після ближчого знайомства відпочиваючих та команди волонтерів відбулась вечірня зустріч, де разом прославляли Господа в піснях та молитві, переглядали фото-презентацію з попередніх таборів, підготовлену Миколою Прокопчуком, та слухали цікаву біблійну тему. Наприкінці вечірньої програми ми мали можливість насолоджуватись чудовою грою акторів у першій частині драматичної постанови Максима Васільцова біблійної притчі про блудного сина.

   
Напевно ніхто не заперечуватиме, що наступні три дні пролетіли, як ода мить. Починаючи з веселої ранкової зарядки, кожен новий день дарував безліч приємних вражень та позитивних емоцій. Впродовж табору учасники знайомились та спілкувались під час прогулянок, досліджували Слово Боже на біблійних уроках, реалізовували свої здібності та таланти на уроках творчості, малювання та англійської мови, робили чудові зачіски та макіяж у спа-салоні, катались на конях, грали в різноманітні спортивні та загальнотабірні ігри, переглядали фото дня, що минув і, звичайно, смачно снідали, обідали та вечеряли.

Щоб привітати відпочиваючих та поділитись думками з Писання, до табору приїздив пастор церкви «Фіміам» Павло Миронюк.

   
Увечері біля вогнища відбувалось найцікавіше: смажили сосиски під супровід невпинних жартів ведучого Андрія Бондарука, разом співали для Господа, ділились враженнями, слухали цікаві свідчення, проводили конкурс «Табір має таланти», переглядали фільм про табір 2010 року «Завіт», дарували квіти та освідчувались у коханні.

День закриття. Прощання, сльози, обмін телефонами, дружні обійми… На згадку подарунки - книга Вільгельма Буша з однойменною назвою «Прийди додому», загальне фото табору та диск з фото.

   
Те, що відбувалося у таборі - лише маленька краплинка того, що ми можемо зробити для цих людей, втілюючи на практиці Божу любов та цим прославляючи Христа.

Допомагаючи іншим, ми самі також багато отримуємо від тих, кому даємо. Люди з особливими потребами можуть багато чого нас навчити: допомогти нам зосередитись не на собі, своїх проблемах і клопотах, а на тому, що є справді цінним та важливим в очах Бога – житті заради інших. І пам’ятаймо, що Господь усіх нас - і сильних, і слабких - однаково любить. Для Нього ми рівні, тож нехай ми будемо рівними і один для одного.

   
«Табір був просто чудовий! Мені особливо сподобався курс навчання на біблійних уроках». Віка Савчук (відпочиваюча)

«У таких таборах я маю змогу насолоджуватись красою природи, чути живе Боже Слово та мати спілкування». Микола Прокопчук (відпочиваючий)

«Мені дуже сподобались пісні, які ми співали, а також ранкові та вечірні проповіді. Я зрозумів, що я - грішна людина і мені слід покаятись щиро та на все життя. Варто звертатись до Бога поки ще є час». Олександр Войтович (відпочиваючий)

«Цей табір був для мене справжнім благословенням! Вразило, як ці люди прагнуть спілкування». Оксана Бондар (волонтер)

«В таборі в першу чергу Господь змінював моє серце та давав можливість переоцінити ставлення Бога Отця до людей». Ірина Калашнікова (лідер групи)

«Я вперше в такому таборі і був дуже вражений усім, що тут побачив. Я зрозумів слова Христа: «Милості хочу, а не жертви». Дуже хочу і надалі брати участь у таких таборах». Олександр Нестерук (волонтер)

«Дякую Господу за команду волонтерів, які служили не з примусу, а з щирою любов’ю до неповносправних. Дуже сподобалось, що люди були відкритими до спілкування і вільно розмовляли на будь-які теми. Особливо потужним цього року було навчання». Анна Лещук (координатор табору)

«Я був вражений дією Духа Святого в живій церкві. Брати та сестри дружньо, спокійно, злагоджено були руками, ногами та серцем Христа, допомагаючи неповносправним та піклуючись про них. Ще 2005 році, коли ми тільки розпочинали це служіння і ніхто не знав, як правильно працювати з неповносправними, у мене була мрія – запалити на служіння та навчити багатьох людей. Цього року у таборі я спостерігав саме таку картину. Все «працювало» без моєї участі. Вогонь служіння горить та запалює інших. Моя мрія збулась». Сергій Больчук (директор табору)

   



Прес-служба церкви «Фіміам»
(0332) 76-72-34
Валерія Герасимович
Фото: Віта Турок, Іра Петрук
http://www.fimiam.lutsk.ua/




Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація