Новини •
Живі історії •
Наші друзі •
Аудіо-проповіді 2017
Аудіо-проповіді 2016
Аудіо-проповіді 2013-2015
Аудіо-проповіді до 2013
"Суїцид – швидкий вихід чи непрощений гріх?"
Олександр Самрук

Хоча людському життю немає ціни,
ми завжди чинимо так,
немов існує щось більш цінне.
(Антуан де Сент-Екзюпері)

Про самогубство у новинах чути мало не щодня. Ми звикаємо до нього, зовсім не боячись того, що за ним стоять долі людей та їхніх родин. Тому пригадую актуальні слова Льва Толстого, що життя, яким би воно не було, є благом, більше за яке немає нічого. Чому ж це високе благо таке зневажене та топтане?

Згідно з дослідженнями експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я ООН, за рік у світі фіксується близько 1 мільйона добровільних відходів з життя, а це означає, що самогубства в світі відбуваються кожні 40 секунд, просто спроби суїциду використані 10-20 мільйонами людей в рік. За даними Держкомстату, Україна займає одне з провідних місць в Європі за кількістю самогубств (на 100 тис. чоловік припадає 22 самогубства). Більшість з тих, що вдалися до самогубства, – підлітки до 14 років. Експерти також зазначають, що суїцидні спроби найчастіше здійснюють молоді люди у віці від 14 до 29 років, які переважно живуть у розвинених промислових районах, а чоловіки вбивають себе частіше, ніж жінки.

Самогубство – це акт позбавлення себе життя, під час якого людина діє навмисно, цілеспрямовано та свідомо з метою припинити своє існування. Щоб хоч якось зарадити цій проблемі, суспільство навіть призначило Всесвітній день попередження самогубств, але, на жаль, суїцид трапляється на всіх рівнях суспільства і у всіх соціальних класах. Серед основних причин, що спонукають людей добровільно йти з життя, можна назвати фізичні страждання, пристрасті, пороки і залежності, туга і печаль, жаль за скоєним, страх перед покаранням, неприємності та конфлікти, адже життя без мети нічого доброго у собі не має.

Наше покоління більше піддається спокусі закінчити життя самогубством, оскільки багато хто забув християнську мораль, особливо Божу заповідь «Не вбивай», що стосується насильницьких дій стосовно інших і самого себе. Свідомість молоді зіпсута насильницькими відеофільмами, які виховують жорстокість і показують самогубство як благородний вчинок, а ще - комп’ютерні ігри з їхньою кількістю життів головного героя виховують у нас хибне осмислення того, що все ще можна виправити у наступному житті.

Але самогубство не є швидким виходом із безвихідних ситуацій, оскільки таких ситуацій не буває: від скоєного самогубства страждатимуть ті, хто залишається жити, і Бог через Біблію засуджує будь-яке вбивство.

В Канаді є водоспад самовбивць, з якого у критичні та безвихідні моменти життя дуже багато людей стрибають вниз, знаючи, що ймовірність виживання остаточно і невпинно близиться до нуля. Та завжди є винятки з правил. Коли молодого чоловіка, який стрибнув униз і дивом залишився живим, після довгих місяців лікування і реабілітації запитали, що саме він пережив у момент, коли стрибнув вниз, пролунала відповідь: «Я за ті декілька секунд багато чого побачив. Все моє життя пронеслося в моїй голові з блискавичною швидкістю. Всі мої проблеми, все те, що мучило мене останнім часом, я побачив дуже реально … і я усвідомив, що кожну (!) зі своїх проблем я здатен розв’язати, - невирішеною і нерозв’язаною залишалася тільки одна проблема – те, що я лечу вниз».

Варто завжди пам’ятати, що світ, як кажуть, не без добрих людей, і не все так погано, як здається. Біблія вчить не розчаровуватися невдачами, а навпаки, діяти далі, «бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому» (Євангеліє від Матвія, розділ 7, вірш 8).

Готуючи тему, знайшов в Інтернеті на одному з форумів життєву історію: «Хлопець кохав дівчину, але вона не відповідала взаємністю, кохання без взаємності штовхнуло хлопця на самогубство. Але минув час - він лежить в могилі, а ми живемо далі. Зараз про нього згадують дуже рідко, бо у всіх іде життя і т.д. Дівчина живе та працює, друзі одружуються, виховують діток. А мама ходить на кладовище та плаче перед могилою. Що дав його вчинок? Дівчина поплакала і вийшла заміж, а батьки живуть із болем та гіркотою в душі. Не варто спричиняти біль тим, хто любить тебе найбільше».

Правду кажучи, дуже часто наші проблеми трапляються через те, що ми порушуємо заповідь Божу: «Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре» (Повторення Закону, розділ 5, вірш 16).

Біблія часто стверджує святість людського життя і впевненість у тому, що тільки Господь дає і забирає його, оскільки Він єдиний має владу над життям та смертю: „Не лякайся! Я Перший і Останній, і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду” (Об’явлення Івана Богослова, розділ 1, вірші 17-18), „Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки” (Повторення Закону, розділ 32, вірш 39) та інші тексти, що підтверджують цю ж думку.

Які б не були проблеми, варто пам’ятати, що безвихідних ситуацій не буває. Бог прощає кожен гріх та допомагає у складних ситуаціях, але людина, яка покінчила життя самогубством, не може попросити у Бога пробачення, і тому її вчинок залишається не прощеним.

Проблеми в цьому житті нам даються для того, щоб ми їх вирішували або, якщо перше нездійсненне, змінювали своє ставлення до них і приймали як просту недосконалість світу. Безвихідних ситуацій в житті не існує, адже, коли Господь закриває перед тобою двері, він обов’язково відчиняє вікно.

Ми, українці, нащадки славетних земляків, живемо у християнській країні, тому повинні сповідувати християнські принципи та ідеї та жити згідно них, адже саме християнський погляд на життя видно у заклику до боротьби за життя в поезii Лесi Українки "Contra spem spero!":

Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пiснi,
Без надii таки сподiватись,
Буду жити! Геть думи сумнi!



 

Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація