Фото •
Аудіо •
Відео •
Проповіді •
Церковна газета •
Ольга Кічкіна

Вона народилася в інтелігентній та забезпеченій сім’ї. Змалечку була оточена батьківською увагою, турботою та любов’ю. Її батьки, дуже виховані люди, намагалися вкласти в дитину найкраще, ніколи не були для неї поганим прикладом. Мама завжди оберігала від поганого впливу вулиці і поганих компаній. Дівчинка добре навчалася в школі та відмінно її закінчила, хоча в той час вже таємно почала курити і ретельно намагалася приховати це від батьків і їхніх знайомих. Але в компанії однолітків, як їй здавалося, це піднімало її авторитет.

З дитинства дівчинка мала мрію – вона хотіла лікувати тварин. Після закінчення школи батьки допомогли їй вступити до інституту на факультет ветеринарної медицини. Так вона потрапила в Одесу. Вирвавшись з-під батьківської опіки, вона з головою поринула в молодіжне життя, яке дуже її приваблювало. В припортовому місті завжди можна знайти масу розваг: бари, нічні клуби, вино, нові знайомства. Минуло зовсім небагато часу – і, як наслідок, у її житті з’явився наркотик. Його вплив на молодий розум спочатку був легким і приємним, але через якийсь час усе змінилося. Навчання почало цікавити її менше, а на перше місце стали наркотики, які затягували все далі на дно.

Першими почали бити на сполох викладачі. Вони повідомили додому про її становище і поставили у список на відрахування. Батьки забрали її додому. Оточивши турботою, вони допомогли відновити здоров’я і повернутися до навчання. Незважаючи на те, що мама під час занять знаходилася поруч з нею, дівчина не переставала думати про наркотик і за будь-якої зручної нагоди намагалася його дістати. Не без допомоги батьків вона добре закінчила навчання. Повернувшись у рідне місто, влаштувалася на роботу за спеціальністю. Але робота їй була потрібна лише для того, щоб купити чергову дозу. Її мрія – лікувати тварин – була вже не цікавою. Все, до чого вона прагнула, відійшло на другий план. Ніжну, скромну дівчину перестали цікавити нормальні людські взаємини. Вона втратила друзів, близьких, незабаром і батьки почали від неї відвертатися. Хоча вони дуже її любили, але постійні обмани з її боку відштовхували їх. Вона все швидше опускалася на дно, перестала слідкувати за собою і вже більшу частину часу проводила на вулиці, де доведеться: в під’їздах, на сходах, в підвалах, на горищі. І сама перестала себе впізнавати. Це було огидним видовищем.

В ті дні, коли мама пускала її додому, щоб помити і нагодувати, вона завжди повторювала: «Тобі треба змінити своє життя. Сама ти це не зробиш. Тобі може допомогти лише Христос». Вона прекрасно розуміла, що самостійно не справиться з усіма проблемами. Але не вірила, що їй може допомогти Той, про Кого вона нічого не знала і Кого ніколи не бачила. Але через деякий час вона зустріла людей, які раніше мали такі самі проблеми, як і вона. Вони розповіли, що їм допоміг Христос, і зараз вони вільні та готові допомогти їй. Вона почала відвідувати богослужіння в церкві і з кожним разом більше розуміла, Хто такий Бог, і те, що Він один зможе змінити її життя. Вона зробила крок назустріч Йому: впала перед Ним на коліна і попросила у Нього прощення за всі гріхи, які робила. В той час ніби важка ноша впала з її плечей. Тоді її душа отримала мир та спокій, який вона намагалася знайти раніше. Господь звільнив її від будь-яких залежностей і подарував нове життя. Він відновив стосунки з батьками, подарував багато друзів, дав чоловіка та дитину...

Такі історії не поодинокі. Вони не вигадані, а правдиві. Дівчина, про яку написано, - це Ольга Кічкіна. Вона тепер не живе наркотиками, - її життям став Бог, Який дійсно може змінювати долі людей. Він один дає надію і мир для тих, хто їх потребує, якщо сама людина просить в Нього про допомогу і робить, зі свого боку, до Нього кроки.


 

Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація