Фото •
Аудіо •
Відео •
Проповіді •
Церковна газета •
Ольга Сікорська

Вперше я спробувала наркотик у 21 рік. Дуже швидко моє життя перетворилося на пекло. Мала двох діток: сина та дочку віком 4 та 2 роки. Чоловік поїхав заробляти гроші в Росію та пропав безвісти, і я сама виховувала їх.

Тоді діти не розуміли, що відбувається з їхньою мамою, хоча не раз бачили мене зі шприцом. Через деякий час я взагалі перестала піклуватися про них. Дітей забрали до дитячого будинку, а мене позбавили батьківських прав. Не скажу, що мені було зовсім байдуже, якось намагалася заходити, щось занести. Але змінитися не вистачало сили.

Пацієнткою наркодиспансера я була 3 чи 4 рази. Кожен раз, лягаючи сюди, я щиро вірила, що це допоможе. Одного разу лікар сказав мені, що немає жодної людини, яку тут вилікували. Згодом я і сама зрозуміла, що це правда. Тим більше, що кожного разу зустрічала знайомих мені людей, які вже багато разів безуспішно проходили курс лікування.

Саме в лікарні я зустріла тих, хто посвятив своє життя Богу і тепер мав свободу від залежності. Я зрозуміла, що це єдиний шанс. Після останнього лікування додому я вже не поверталася, а поїхала в християнський реабілітаційний центр „Переображення”. З того часу минуло майже 4 роки. Все в моєму житті дуже змінилося: Бог приготував мені багато благословень, яких я не чекала. Сьогодні я маю нову щасливу християнську сім’ю. Господь дав мені чоловіка, повернув повагу діток, яким зараз вже 11 та 8 років.

Ще в нас росте маленький синочок Даниїл, який радує нас усіх. Знаю одне, що якби не Господь, то не лише моє життя було б розбите, а й не було б майбутнього і в моїх дітей. Хочеться вірити, що ці рядки, які ви читаєте, подарують і вам надію!


 

Євангельська церква «Фіміам» © 2017
Контактна інформація