фіміам

Емоції жінки

22 Тра, 2020 16:09

22 Тра, 2020

Період карантину — хороша можливість для дослідження Слова Божого, а також час для роздумів та аналізу свого життя.

Відповідальна за жіноче служіння в церкві «Фіміам» Анастасія Ойович на основі Біблії запропонувала жінкам подумати про емоції.

В Бутті 2:7 написано про те, що жінка створена живою душею. Її емоційність закладена від початків створення. Один із аспектів різниці між чоловіком та жінкою є саме емоції. Вони такі важливі в житті. Але ж як боротися з негативними емоціями, які можуть все просто зруйнувати. Давайте про це поговоримо?

 

СТРАХ

 

Перша емоція, з якою познайомимося – це страх. Саме страх був першою негативною емоцією після гріхопадіння Адама та Єви.

Кожна жінка відчувала страх хоча б один раз в житті. І це не є обов’язково панічний страх. Ми боїмося думок людей. Боїмося, щоб нічого не сталося з рідними. Боїмося, щоб наші діти не зробили наших помилок, тому намагаємося правильно їх виховувати. Боїмося, щоб чоловік не охолонув в почуттях до нас. Боїмося щось нове починати, адже присутня думка: «А що ж подумають люди?». Боїмося, що нас не зрозуміють і не приймуть. Тому, ми часто «вдягаємо маски».

Цар Соломон в Притчах 29:22 писав: «Страх перед людиною пастку дає!».

Коли ми думаємо про людей більше, аніж про Того, Хто може вгамувати цей страх, ми опиняємося в пастці. Страх сковує нас та робить заручниками, які не відчувають свободи. Думки про те, що про мене подумають люди сіють неспокій та вселяють страх.

В 1 Івана 4:18 написано: «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх…».

Ісус – досконала любов! Лише Ісус Христос може прогнати будь-який страх. Ніщо інше не може.

Коли вам страшно – «біжіть в молитві» до Ісуса! Ісус дарує мир та спокій.

Три практичні поради:

  1. Бійтеся Бога та не бійтеся людей!
  2. Не «вдягайте маски»! Будьте такими, як ви є.
  3. Коли вам страшно – моліться до Ісуса та довіртеся Йому.

 

ЗЛІСТЬ

 

Часто ми помічаємо в собі нестриману емоцію «злість». Ніхто не планує навмисно розізлитись. Свої реальні емоції ми можемо побачити лише в незапланованих, непродуманих та некомфортних ситуаціях. Часто злимося, виплескуємо свої емоції, а потім шкодуємо та вибачаємося.

Апостол Павло в посланні до римлян 7:19-20 писав: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню…». Наша злість – це 100% наслідок нашого гріховного серця.

Як нам з цим боротися?

Відповідь в Римлян 12:9: «…ненавидьте зло та туліться до доброго.».

Як практично ненавидіти зло? Нам і так не подобається, коли ми злимось. Це завжди нам приносить неприємне відчуття, бо Дух Святий докоряє нас за це.

Відповідь в другій частині вірша: «…туліться до доброго.». В Матвія 19:17 Ісус каже: «Чому називаєте Мене добрим, Добрий лише Сам Бог».

Туліться до Бога!

Три практичні поради:

  1. Коли злитеся на своїх близьких, скажіть «Я тебе люблю!».
  2. Коли вже відчуваєте, що ось-ось «вибухнете» в своїх емоціях, порахуйте в умі до 10 та помоліться до Бога з проханням замінити вашу злість на любов.
  3. Коли починаєте нарікати і все дратує, знайдіть 1-2 причини, щоб подякувати.

 

СМУТОК

 

Знаючи, що найбільший спектр емоцій має саме жінка, наступна наша емоція – це смуток. Жінки знають, що таке смуток. Напевно, неодноразово ви плакали, мали внутрішні переживання, щось щемило ваше серце чи просто проблема полонила ваш розум.

В Римлян 4:4 написано: «Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!». Ці слова Павло адресував християнам і повторив це два рази.

А це реально?

Реально радіти, коли в тебе хворі діти? Реально радіти, коли ти втратила близьку людину? Реально радіти, коли чоловік втратив роботу і вам нема за що жити? Як тут радіти?

Я впевнена, що апостол Павло казав не про поверхневу радість та посмішку на обличчі, а про щось глибше. Апостол Петро в першому посланні 1:6-7 пояснює радість: Радійте у випробуваннях та тіштеся тим, що ваша віра росте та зміцняється.

У тяжких обставинах та смутку радіти результату, якого ми ще не знаємо, але довіряємо Господу. Наша надія — Господь!

Все гарно звучить, але як практично мати радість в часи смутку?

Три практичні поради:

  1. Пам’ятайте, що радіти в смутку – це не сміятися крізь сльози, а дивитися з надією в майбутнє.
  2. Свій смуток та переживання «виливати» в молитві Господу. Приклад цьому Ісус Христос. В Матвія 26:38-39 описано, як Ісус свій смуток виливав Господу Отцю.
  3. Не фокусуйтеся на проблемі, а фокусуйтесь на Тому, Хто може вирішити цю проблему, на Ісусі Христі та прислухайтеся до Нього.

Пам’ятайте, що ваш смуток – це не все ваше життя, а лише частинка великого Божого плану для вашого освяченого життя.

Радійте та дивіться на Ісуса Христа!

 

ОБРАЗА

 

Ще одна емоція, з якою дуже часто зустрічаються дівчата та жінки – це образи. Часто люди не можуть зрозуміти, чому вони ображаються.

Вікіпедія дає нам пояснення образи. Це емоція, яка виникає, коли торкаються почуття власної гідності, тобто нашого улюбленого «Я». Щось сказали, якось не так подивилися, коментар залишили не такий, як нам подобається, зробили не те, що ми очікували чи просили. І тут наслідок – мовчання, невдоволення, «колючі» слова у відповідь, чи, навіть, ті ж самі дії. Знайоме?

Павло до колосян в 3:8-9 пише, щоб залишили гнів, лють, злобу, наклепи і соромницькі розмови. Він каже скинути з себе старе єство з його вчинками. Тобто, іншими словами, прагнути та робити все можливе, щоб не ображатися. Легко сказати, щоб скинути з себе та не ображатися.

Ви, напевно, неодноразово боролися і у вас нічого не виходило. Що ж робити? Як побороти постійні образи?

Ісус Христос – найкращий вчитель по відсутності образ. В Марка 15:29-31 описано, що з Ісуса насміхалися та ображали. Що робив Ісус? Він не лише мочав у відповідь, а й, висячи на хресті за наші гріхи, просив Отця простити їм. Хтось може сказати: «Це ж Ісус! Від був не лише 100% людиною, але й 100% Богом. А ми звичайні грішні люди».

Тоді, ось приклад Павла, звичайної грішної людини. В 1 Коринтян 4:12-13 він писав: «Нас ображають, а ми благословляємо; нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося». Впевнена, щоб написати це, Павлу довелося пройти нелегкий шлях освячення в постійних та близьких відносинах з Ісусом Христом. Адже, образа – це показник того, наскільки ми сильно любимо себе і, наскільки ми мало любимо Бога.

Отже, 3 практичні поради:

  1. Коли вас образили та вам дуже неприємно, зробіть, як Павло: благословіть цю людину та проявіть до неї любов, як би тяжко не було. Найкращий метод прояву любові – це молитва.

  2. Спочатку намагайтеся зрозуміти, а поті бути зрозумілою.

3. Говоріть щиро про свої образи. Не носіть їх та не накручуйте себе.

 

НЕСТРИМАНІСТЬ

 

Останню емоцію, яку хочу вам відкрити – це нестриманість. Жінки по своїй суті є такими, які не люблять чекати, вміємо декілька справ робити одночасно (адже так можна більше встигнути), якщо щось запланували, то воно має виконатись вже і зараз. Та ще й сучасний ритм життя не сприяє нашому терпінню, не кажу вже про довготерпіння.

Впевнена, що кожній з вас знайоме відчуття, коли хочеться вже і зараз. Починаючи від того, щоб з’їсти шоколаду та закінчуючи тим, щоб сказати те, що прийшло на думку.

Ось, наприклад, в Бутті 30:1 описана історія, як жінка Рахіль так сильно бажала мати сина, що сказала до свого чоловіка: «Дай, бо вмру!».

Нестриманість – це емоція, яка завжди супроводжується палким бажанням, яке нами володіє.

А один із учнів Ісуса Христа настільки був нестриманий, що в Марка 14:47 написано, як будучи в Гевсиманському саду перед схопленням Ісуса, він вийняв меча і відрубав вухо рабу первосвященика. Це учень, який був постійно біля Ісуса Христа, бачив Його любов та виваженість. Але емоції заволоділи ним.

Так часто буває і в нашому житті. Ми читаємо Біблію, перебуваємо в молитві, слухаємо проповіді, задіяні в служіннях, намагаємось жити побожно… І тут одне нестримане слово чи дія усе перекреслює.

Що ж робити? Невже нереально бути стриманою та виваженою? Чому ми часто своїм бажанням даємо більше місця в нашому серці, аніж Богу? Де ця межа?

Три практичні поради:

  1. Ісус – це Той, Хто може нам в цьому допомогти. Дивлячись на Його життя, на те, як часто Його провокували фарисеї, учні задавали безглузді запитання, а та люди навколо не мали стриманості, Ісус мовчав, думав, а потім говорив недоказуючи.

    Ось порада від Ісуса: мовчати → думати → говорити → не доводити.

  • Яків в своєму післанні 1:19 закликає християн, щоб кожен був швидкий послухати та забарний говорити. Намагайтеся до кінця слухати людину!
  • Коли хочеться щось випалити зі своїх вуст, практична порада: прикусіть язик. Це може допомогти.