фіміам

Любити, приймати, вміщати: служіння переселенцям триває

30 Сер, 2022 16:20

30 Сер, 2022

Важко усвідомити, що війна в нашій країні триває уже вісім років. А з 24 лютого всі українці у повній мірі відчули жах повномасштабного вторгнення ворожих російських військ на нашу землю.

Якщо життя тут, на заході країни, ми намагаємося якось впорядкувати, адаптуючись до непростих реалій сьогодення, то на сході, де точаться активні бойові дії, зробити це неможливо. Тому для невеличкої горсточка переселенців, які до недавніх пір жили в приміщенні церкви, «Фіміам» став тимчасовим домом. 65 людей – це справді горсточка, адже за цей період кілька сотень біженців знайшли прихисток у стінах церковної будівлі. Більшості ми допомогли виїхати за кордон, або знайти житло в місті та області.

Для людей, які залишилися, усіма можливими способами намагаємося створити гарні умови перебування: забезпечуємо триразовим харчуванням, засобами гігієни, одягом тощо. Допомагаємо з пошуком роботи, житла, скеровуємо у вирішенні питань з документами та проблем зі здоров’ям.

А нещодавно 31 особа переселилася в переобладнане складське приміщення церкви, яке максимально адаптували для більш тривалого проживання. Люди справді вдячні. Вони ситі, одягнені, а головне в безпеці.

В силу теперішніх обставин переформатовали й ряд церковних служінь. Акцент робимо на переселенцях, яких в нашому місті доволі багато. Дуже тішить те, що люди шукають не лише фізичного хліба, а й радо слухають Євангеліє.

Суботні зустрічі для переселенців набувають все більш неофіційного характеру. Щотижня понад сто людей мають можливість за столиками з чаєм-кавою поспілкуватися зі служителями домашніх церков та підбадьоритися Словом Божим. Періодично на таких зустрічах робимо спільну вечерю, або роздаємо продуктові набори.

Впродовж кількох місяців щосереди проходили молитовні сніданки для жінок. Це місце, де можна щиро та відверто поговорити про наболіле, помолитися та, іноді, й поплакати.

А на початку липня служителі ЛедіS організували жіночий вечір. На зустріч прийшло понад сто жінок, значна частина з яких переселенки. Впродовж усього вечора організатори намагалися у різний спосіб огорнути кожну з них любов’ю і увагою. «Не про слова», – саме так звучала загадкова назва жіночої зустрічі. А говорили та роздумували того вечора про любов. І справді, часто, щоб показати комусь любов, слова не потрібні, адже наші діла та вчинки говорять набагато голосніше.

Найкраще любов описана у Слові Божому:

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!

1 до Коринтян 13:4-8

Дитяче, молодіжне, підліткове, служіння домашніх церков теж направлені на нових людей з інших куточків України. Багато з них мають плани поки лишатися в нашому місті, їхні серця відкриті, тому є з ким працювати, в кого вкладати Божі істини та піклуватися фізично.

«Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє». Євангеліє від Луки 10:2